СИСТЕМА   ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО ПОШУКУ   ОБДАРОВАНИХ   ДІТЕЙ

         СКЛАДАЄТЬСЯ ІЗ   НАСТУПНИХ ЕТАПІВ:

    І етап: необхідно провести низку заходів, спрямованих на вивчення інтересів і початкового рівня розвитку дітей з допомогою анкетування вчителів, дітей, батьків, інтерв’ювання дітей і батьків, вивчення та аналіз результатів досягнень учнів, результати їхньої творчої роботи. На цьому етапі визначається коло учнів, які відрізняються від однолітків здібностями та поведінкою.

   ІІ етап: тестування дітей учителями. Педагоги повинні використовувати для пошуку та диференціації здібних, обдарованих, талановитих тести класного вжитку, які складаються вчителями-предметниками та застосовуються для визначення рівня знань або вмінь учнів з конкретних навчальних дисциплін.

   ІІІ етап: визначення рівня загального розумового розвитку дітей за допомогою стандартизованих (державних) тестів здібностей та тестів загального розумового розвитку, що грунтуються на початковому матеріалі. На даному етапі оцінюються і ранжуються досягнення учнів за державними нормами. Прикладами таких тестів є: з математики – тестові завдання А. Капіносова, з фізики – Е. Матахнюк та ін.

    ІV етап: використання психологічних тестів. Оцінюється рівень розвитку пізнавальних процесів: пам’яті, тип мислення, увага, сприймання, відчуття, мовлення. Визначаються типологічні властивості нервової системи, функціональної асиметрії великих півкуль, характерологічні якості особистості, встановлюються індивідуальні відмінності учня щодо вікових норм. Для грамотного застосування тестів треба мати відповідну підготовку.

   V етап: індивідуальне тестування дітей з підвищеними розумовими здібностями (за результатами І-ІУ етапів) психологом. Оцінюється і прогнозується рівень інтелектуальних, творчих, психомоторних здібностей та досягнень учнів. Використовуються адаптовані психологічні тести інтелекту:

·       Шкала Станфорд-Біне (1916, 1988), розроблена Л. Терменом і  М. Мерріл на основі шкали Біне-Сімона (1905, 1908, 1911) для тестування дітей, починаючи з двох років.

·       тест Д. Векслера, за допомогою якого можна визначити вербальний ІQ та невербальний ІQ;

·       Кауфмановська батарея тестів призначена для виміру інтелекту дітей від двох із половиною до дванадцяти з половиною років. Вона глобально оцінює розумові процеси та досягнення;

·       Шкала дитячих здібностей Маккарті, призначена для тестування дітей у віці від двох із половиною до восьми з половиною років;

·       тест когнітивних здібностей, розроблений Р. Торндайком і Е. Хаген, дає можливість оцінити вербальний і невербальний інтелект;

·       невербальний тест “Прогресивні матриці Дж.Равена”;

·       тест “Структура інтелекту Р.Амтхауера”, 1953, 1973;

·       “Шкільний тест розумового розвитку” (ШТРР), розроблений групою авторів під керівництвом К.Гуревича 1987 року;

·       “Тести інтелектуальних здібностей Р.Кеттела”;

·       тести Г.Айзенка тощо.

   Тести креативності:

·       тести креативності для дітей, розроблені Дж. Гілфордом і його співробітниками, спрямовані на оцінювання дивергентного мислення;

·       тест Е.Торранса “Міннесотські тести творчого мислення” (МТТМ), призначений для оцінювання творчих здібностей дітей у віці від п’яти років і більше. Він містить завдання “Створення картин”, “Доповнення малюнків” і “Доповнення ліній”;

·       тести Е.Торранса на вербальне творче мислення: “Запитай і здогадайся”, ”Удосконалювання продуктів”, ”Незвичайне використання”, ”Незвичайні запитання”, ”Просто запропонуй” тощо;

·       тест групового оцінювання для виявлення таланту, розроблений С.Римм, де творчі здібності оцінюються в категоріях “допитливість”,”незалежність”, ”наполегливість”,

·       ”гнучкість”, ”широта інтересів”;

·       тест групового оцінювання для виявлення інтересів С.Римм, де до перерахованих вище категорій додаються “схильність до ризику” і “почуття гумору”;

·       пенсильванський тест творчої спрямованості, розроблений Т.Рукі, де творчі здібності аналізуються в категоріях “самоспрямованість”,”гнучкість”,”оригінальність”,”точність”  і  “швидкість” мислення,” схильність до ризику”;

·       тест креативного потенціалу Р.Хофнера і Ю.Хеменвей, що вимірює показники “оригінальності”, ” гнучкість”, “швидкості” і “точності” мислення за допомогою трьох субтестів: “Написання слів”,”Декорація в картинках”, “Таблиці   слів”.