Екологічне виховання на уроках біології та в позакласній роботі (ПРЕЗЕНТАЦІЯ).

Екологічне виховання

Карнаухова В.І.

Загадки про гусака

Білий, як сніг

Надутий, як міх

Лопатами ходить

А рогом їсть.

(Гусак)

Крилатий горластий,

Червоні ласти.

(Гусак)

Ходить по городу

Великого роду,

Ноги як лопати

А сліду не знати

(Гусак)

Надметься, потужиться

Почне горлати,

По-смішному лопотати.

(Гусак)

Зимове життя братів наших менших менших

            Зимова сплячка - це більш ніж пристосування тварин до того, щоб пережити холодну пору. Для Їжака, соні і підковоноса - це єдиний спосіб уникнути голодної смерті. З примітивних однопрохідних у сплячку впадають єхидна і качко - ніс. Вони сплять з переривами 5-10 днів, після чого стільки ж часу ведуть активне життя. Коли вони сплять, температура їх тіла падає до 22° с, хоча зазвичай складає 36° С. Коала і китинцехвості сумчаст шури, що живуть на Тасмані - єдині з нечисленних сумчастих, які сплять взимку 6-12 днів, згорнувшись клубочками в дуплі дерева. Гризуни, комахоїди й кажани - це ті тварини,які вхимку впадають у сплячку. До них належать буру науки,бабака,соневі і хом'яки є одним з найвідоміших любителів поспати. Холодну пору року їжак проводить, згорнувшись клубком у своєму гнізді. Руда вечорниця взиску спить в дуплах дерев і в щілинах скель. Пізній пірській кажан проводить зиму в глибоких, в вологих печерах. Запутавшись у свої шкірясті крила, взимку в підземеллях сплять підковоноси. У зимову сплячку впадають бурі й чорні ведмеді. У справжню сплячку впадають тільки деякі ссавці. Температура тіла в цей період досягає трохи більше 0° с,проте тварини можуть виробити стільки енергії,що, коли треба, вони ,, повертаються до життя".
            Деякі тварини,наприклад борсук, більшу частину зими сплять у своїй норі, проте ці тварини впадають в справжню сплячку. Обмін речовин у них зменшується до 10 - 12 ударів на хвилину, а температура тіла тримається на рівні 30° с, тобто вони не впадають у характерний стан летаргії. Якби температура їх тіла знизилася, це означало б для них вірну смерть. Єноти і скунси взимку також сплять,проте при цьому вони,як і борсуки,підтримують високу температуру тіла. Сон відрізняється від сплячки. У сплячку впадають теплокровні тварини, що пережити голодний  і найбільш несприятливий час. Тому вони впадають у сплячку, щоб  зберегти дорогоцінну енергію. Температура тіла тварин сильно зменшується, травлення припиняється, серцебиття скорочується, дихання стає рідними. Та ще, в узимку деякі тварини міняють хутро, наприклад заєць.

Ватутіна Катерина, 9-Б клас

Новорожденный

Ломало последние дни декабря. То снегом сыпанет, то растолкает на стороны набежавшие тучи. Ломало перед рождением нового  месяца. А вот и он. Народившийся новый месяц показался узенькой чесноковой  долькой в юго-западной стороне, над вершинами сосен, в небольшом светлом разрыве туч, как в легкой воздушной колыбельке. Показался, но тотчас же набежавшее облако стало его накрывать, запеленывать, вроде и впрямь он был новорожденным, и оно, облако, старалось скрыть его от взора людского.

Притихло всё земное и посветлело. А старик-декабрь облегченно вздохнул:

- Народился, голубчик, смена моя ясноликая.  Путей-дорог тебе счастливых, - так  напутствовал декабрь, наступающий новый месяц, зорьку нового года.

В.И. Карнаухова

Следы на снегу

                Сказочно хорошая зима.  Но не для всех. Вот на снегу отпечатки лапок с округло-нежным рисунком. След  соболя.  Это уже не совсем хорошо. Зверек покинул свои обжитые места и в поисках пропитания вышел на закрайки. Где-то в лесных дебрях голод. Это значит, был неурожай на кедровые орехи и ягоды, а может быть, прошел лесной пожар, уничтоживший мелкую живность. Основное место  в питании этого зверька занимают животные корма, главным образов мышевидные грызуны: полевки,  мыши, реже – белки, зайцы.

В. И. Карнаухова

Зимородок

Вот и пришла долгожданная зима. Всё кругом покрылось белой снежной пеленой, только кое - где виднелись еще проталинки  незамерзшей речки. Смотрю, летит над водой птичка и бух – нырнула в полынью. Неужто зимородок?! Так и есть – голубой зимородок, птичка удивительная и редкостная. Летом живет зимородок по глухим лесным рекам . Гнездо строит в отрывистых берегах , в норках. Питается мелкой рыбешкой. Название – зимородок – видимо, народное. И произошло оттого, что птичка остается у нас зимовать – а теплых незамерзающих ключах. 

В. И. Карнаухова

Властивості нітратної кислоти

Інформацію про властивості нітратної кислоти 

можна знайти на сайті http://umni4ka.ucoz.ua/load/khimija/5

Звіт про краєзнавчу експедицію

Презентацію звіту про краєзнавчу експедицію можна знайти на сайтах: 

http://umni4ka.ucoz.ua/load/zviti/zvit_pro_prirodnicho_kraeznavchu_ekspediciju_uchnivskoji_molodi_priroda_ridnogo_kraju/3-1-0-37
http://www.slideshare.net/olyasovpel/ss-30089449

Тести по хімії 

за курс хімії в 11 класі можна знайти на сайті http://umni4ka.ucoz.ua

Мандрівка в країну знань

На сайті http://umni4ka.ucoz.ua/load Ви можете  знайти  презентацію гри " Мандрівка в країну знань" для учнів 4-6 класів.

Компетентністний підхід при диференціації навчання, як засобу індивідуалізації на уроках хімії, біології та основ здоров’я

Сучасна педагогічна технологія передбачає визнання індивідуальності учня, яка визначається в значній мірі направленістю його розвитку. Однією з умов реалізації компетентністного підходу в особистністно-орієнтованому навчанні хімії, біології та основ здоров’я являється організація диференціація навчання. Головною метою диференціації являється переборювання та зглажування протиріч між посереднім підходом до всіх учнів та індивідуальністю кожної дитини.

Диференціація – це організація навчального процесу з врахуванням домінуючих особливостей груп учнів.

Індивідуалізація – це врахування особистих рис кожного учня.

В першому випадку беруться групові, в другому – індивідуальні особливості, і диференційоване навчання виступає як умова і засіб індивідуалізації.

Учні одного й того ж класу володіють різним рівнем засвоєння знань, різним рівнем працездатності. Індивідуальна різниця проявляється також і в типах мислення. Учні одного й того ж класу відрізняються один від одного високим. Середнім та низьким рівнем навчаємості.

Все вище сказане достатньо переконливо вказує на широкий спектр відмінностей між учнями. І тут виникає проблема: як вчителю побудувати свою діяльність і діяльність учня на уроці, щоб врахувати всі особливості і створити такі умови навчання, щоб воно було ефективним для кожної дитини? Як одночасно навчати всіх, але по-різному?

Перш за все потрібно признати, що провідну роль в його особистому навчанні. Важливий в даному випадку підбір індивідуального змісту навчання, можливість вибору учнем свого стилю, темпу і ритму, оцінки результатів. Кожному учню потрібно надати можливість побудувати особисту навчальну траєкторію засвоєння навчальної дисципліни.

Індивідуальна навчальна траєкторія – це персональний шлях реалізації особистого потенціалу кожного учня в освіті І-ІІІ ступеня.

Задача навчання по індивідуальній навчальній траєкторії полягає в забезпеченні індивідуальної зони розвитку учня, що дозволяє йому на кожному етапі створювати навчальну продукцію, спираючись на свої індивідуальні якості і здібності.

Організація особистністно-орієнтованого навчання учнів має за мету реалізовувати наступні можливості:

·         можливість вибору або виявлення індивідуального смислу і цілей в кожній темі, на уроці;

·         можливість вибору індивідуального темпу навчання, форм і методів розв’язку навчальних задач, способів контролю, рефлексії і самооцінки своєї діяльності на основі знання своїх індивідуальних особливостей;

·         можливість випередження або поглиблення освоюваного змісту навчального курсу;індивідуальний вибір додаткової тематики і творчих робіт по предмету.

Основні елементи індивідуальної навчальної діяльності учня:

·         особиста мотивація діяльності(навіщо це я роблю?);

·         постановка особистої мети(передбачуваний результат);

·         особистий план діяльності;

·         реалізація плану;

·         рефлексія(осмислення своєї діяльності);

·         корекція і переросподіл цілей.

Організація розвитку по індивідуальній траєкторії здійснюється за допомогою диференціації навчання, згідно якого до кожного учня слід підходити індивідуально, диференціюючи матеріал, що вивчається по степені складності. З більш датальною інформацією ви зможкте ознайомитись на сайті http://umni4ka.ucoz.ua

Звіт про природничо-краєзнавчу експедицію учнівської молоді «Природа рідного краю»

Звіт про природничо-краєзнавчу експедицію учнівської молоді «Природа рідного краю»

Опис маршруту подорожі

   Перед нами карта доріг Запорізької області. Наша група учнів 7-Б класу, відпрвляэться на мікроавтобусі від ЗОШ №97 м. Запоріжжя 8год.00хв.

   Ми їдемо по Оріхівській трасі, сонце яке піднімається все вище і вище від нас то зліва, то перед нами, значить ми їдемо на південний схід. Десь через 1 годину 30 хвилинами вже в’їджаємо в старовинне місто Оріхів, ще 1 година поїздки, і ми в місті Пологи, далі тримаємо шлях до районного центру Куйбишевського району міста Куйбишево. Недоїджаючи до міста бачимо вказівник, що вказує напрямок до селища Розівка. Іще година поїздки і перед нами мальовниче селеще Розівка, а за 7 кілометрів квітучий степ на південь, і ми в приазовському заповіднику «Кам’яні могили». Приїхали ми в заповідник з метою дослідження фізико-географічних особливостей ландшафту Кам’яних Могил та рослинного ї тваринного комплексів степової зони Приазов’я. Наші дослідження подаємо у формі звіту, з яким більш датально можна ознайомитись на сайті http://umni4ka.ucoz.ua

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ "ССАВЦІ"

http://umni4ka.ucoz.ua/load

Конспект уроку: Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Використання поліетилену.

І. Перевірка домашнього завдання.

Фронтальна робота

Напишіть рівняння реакцій, з допомогою яких можна здійснити перетворення:

                                   CH₄ → CH₃CI → C₂H₆ → C₂H₂ → (- CH₂ – CH₂ -)_n

   

                                                     

CH₄ + CI₂ → CH₃CI +HCI

2CH₃CI + 2Na → C₂H₆ + 2NaCI

ІІ. Вивчення нового матеріалу. Реакції полімеризації. Поліетилен.

1.                      Розповідь учителя

Молекули, що містять кратні зв’язки, такі, як алкени, здатні з’єднуватися між собою з утворенням довгих ланцюгів з атомів Карбону – полімеру.

Реакція утворення полімерів називається полімеризацією.

Розглянемо полімеризацію на прикладі етилену:

CH₂ = CH₂ + CH₂ = CH₂ +…+ -CH₂ –CH₂–CH₂–CH₂-…g

gnCH₂=CH₂ (-CH₂-CH₂-)_n

CH₂ = CH₂ – мономер, вихідна речовина – вуглеводень, з  якого синтезується полімер.

(- CH₂ - CH₂ -)_n  - полімер – молекула, що утворюється в результаті полімеризації.

(- СН₂ – СН₂ -) – елементарна ланка – повторювана частина молекули полімеру.

n – ступінь полімеризації – кількість елементарних ланок у молекулі полімеру, що дорівнює числу молекул мономеру.

2. Склад поліпропілену, полівінілхлориду та інших полімерів. Використання полімерів на їхній основі.

IV. Домашнє завдання: опрацювати матеріал п. 23

Конспект уроку: Співвідношення об’ємів газів у хімічних реакціях. Обчислення об’ємних співвідношень газів за хімічними рівняннями.

І.Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності.

1.Відповісти письмово на питання:

1)    Порівняйте фізичні властивості алканів, алкенів і алкінів.

2)    Назвіть загальні хімічні властивості вуглеводів.

3)    Які реакції (приєднання, заміщення) характерні для алканів? Чому?

4)    Які реакції (приєднання, заміщення) характерні для алканів? Чому?

5)    З наведених на дошці речовин виберіть ті, що знебарвлюють бромну воду. Наведіть приклади рівнянь реакцій.

а) CH₃ - CH₂ - CH₃

б) СН₃ – СН = СН₂

в) CH₃ – CH - CH₃

               CH₃

г) CH₃≡CH

д)  CH₃ – C = CH₂

 

              CH₃

е) CH₂ - CH₂

 

    CH₂ – CН2

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Лекція

Чому дорівнює молярний об’єм будь-якого газу за нормальних умов?

Усі гази однаково стискаються, мають однаковий термічний коефіцієнт розширення. Об’єми газів залежать не від розмірів окремих молекул, а від відстані між молекулами. Відстані між молекулами залежать від їх руху, енергії та, відповідно, температури.

На підставі цих законів і своїх досліджень італійський учений Амедео Авогадро сформулював закон:

В однакових об’ємах різних газів міститься однакова кількість молекул.

За звичайних умов газоподібні речовини мають молекулярну будову. Молекули газів дуже дрібні порівняно з відстанню між ними. Тому об’єм газу визначається не розміром частинок (молекул), а відстанню між ними, що для будь-якого газу приблизно однакова.

А. Авогадро зробив висновок, що, якщо взяти 1 моль, тобто 6,02 19²³ молекул будь-яких газів, то вони займатимуть однаковий об’єм. Але при цьому вимірюватися цей об’єм має за однакових умов, тобто за однакових температури й тиску.

Умови, за яких проводяться подібні розрахунки, назвали нормальними умовами.

Нормальні умови (н. у.):

T = 273 K або t = 0^оC;

P = 101,3 кПа або Р = 1 атм. = 760 мм рт. ст.

Об’єм 1 моль речовини називають молярним об’ємом (V_m). Для газів за нормальних умов він дорівнює 22,4 л/моль.

Відповідно до закону Авогадро,1 моль будь-якого газу займає однаковий об’єм, що за нормальних умов дорівнює 22,4 л/моль.

Отже, об’єми газоподібних реагентів і продуктів реакції співвідносяться як їх коефіцієнти в рівнянні реакції. Цю закономірність використовують для хімічних розрахунків.

ІІІ. Первинне застосування отриманих знань

1. Практика на прикладах

Завдання 1. Обчисліть об’єм хлору, що може приєднати 5 л етилену.

                                                                           _{5л        x}

                                         C₂H₄+Cl₂ g C₂H₄Cl₂

                                                                        ^{1моль                               1 моль}

Відповідь: 5 л хлору.

Завдання 2. Обчисліть, який об’єм кисню потрібен для спалювання 1 м³ метану.

                                                                    _{1м3         х}  

                                            СН₄+2О₂gСО₂+2Н₂О

                                                                          ^{1 моль     2 моль}

                                            V(CH₄)=2V(O₂)=2 (м³)

Відповідь: 2 м³ кисню.

Завдання 3. Обчисліть об’єм ацетилену, для повного гідрування якого витратили   20 л водню.

                                                                     _{х             20 л}

                                            С₂Н₂+2Н₂gС₂Н₆

                                                                  ^{1 моль                      1моль}

Відповідь: 10 л ацетилену.

2. Самостійна практика

        

Завдання 4. Обчисліть об’єм водню, який потрібен для повного гідрування речовини Х.

(Учні самостійно заповнюють таблицю, після закінчення роботи звіряють відповіді.)

Варіант	Об’єм речовини Х, л	Формула речовини Х	Рівняння гідрування	Об’єм водню, л
1	10	С3Н4
2	15	С2Н2
3	25	С2Н4
4	18	С3Н6
5	20	С3Н4
6	35	С2Н2
7	10	С4Н8
8	20	С3Н6
9	28	С2Н2
10	17	С2Н4

IV.Домашнє завдання

Опрацювати матеріал лекції, відповісти на запитання до неї, виконати вправи.