Таблицы для решения задач
https://drive.google.com/drive/folders/0B8zFmkg-JM53QUt0MEQ1U3lHLTQ

Таблица относительных молекулярных масс

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ОЛІМПІАД З БІОЛОГІЇ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

БІОЛОГІЯ   7 клас

1.     Як можна вкорінити пагін, не зрізаючи його з рослини?

2.     На листках яких рослин за певних умов утворюються корені?

3.     У багатьох рослин (цибулі, кукурудзи, гарбуза, гороху, квасолі), якщо її вирощувати у поживному розчині, значно зменшується кількість кореневих волосків або вони зникають зовсім. Як пояснити це явище?

4.     Коли пересаджують навіть молоді дерева на нове місце, частину гілок обов’язково обрізають. Для чого це роблять?

5.     Корені і кореневища лікарських рослин, як правило, збирають в кінці літа та восени. Чому?

6.     У яких дерев і кущів у молодому віці листки лопатеві, у дорослому – цілокраї?

7.     Які зміни відбуваються в будові і життєдіяльності листка перед листопадом?

8.     Чому гутація (виділення краплин рідини на кінчиках листків) характерна переважно для рослин надмірно зволожених місць зростання?

9.     Охарактеризуйте основні функції листка і значення їх для життєдіяльності всього рослинного організму.

10. Чому в сонячну погоду рослини можна поливати тільки під

      корінь, а не розбризкуванням чи дощуванням?

11. Яка різниця між шипами і колючками на стеблах рослин?

12.  Клітини бульб картоплі заповнені крохмальними зернами. Де ж розміщується типовий цитологічний «інвентар» рослинної клітини (ядро, вакуоля, мітохондрії, цитоплазма та ін.)?

13.  З верхівкової бруньки за вегетаційний період формується новий пагін певної довжини. А чи збільшується довжина пагону, що утворився минулого року (приріст минулого року)?

14.  Наведіть приклади і дайте коротку характеристику використання людиною стеблової частини рослин.

15.  Як можна визначити вік дерева, не спилюючи його?

16.  Чому здатні зеленіти на світлі коренеплоди кормових і цукрових буряків, ріпи, моркви, цибулини часнику і цибулі? У яких рослин на світлі можуть зеленіти корені?

17.  Як за будовою квітки визначити тип запилення?

18.  З насіння і плодів яких рослин виготовляють манну, перлову, гречану крупу, «геркулес», толокно, пшоно?

19.  Чи  залишаються живими клітини ендосперму зернівки кукурудзи після відкладання в них необхідної кількості поживних речовин у вигляді крохмальних та білкових зерен?

20.  Назвіть найбільшу рослинну бруньку.

21.  Чому кімнатні рослини цвітуть переважно весною і літом?

22.  Чим зумовлюється біле забарвлення пелюсток квіток багатьох рослин – вишні, черемхи, білих сортів троянд, груші тощо?

23.  У трав’янистих рослин ялинового лісу переважає біле забарвлення пелюсток квіток. Чому?

24.  Квітки, що розкриваються під вечір чи вночі, мають переважно віночок білого чи жовтого забарвлення. Чим це можна пояснити?

25.  Чому зменшується потреба рослин у воді під час дозрівання плодів і насіння?

26.  Пам’ятаючи, що квітка – це видозмінений пагін, назвіть її частини, які мають стеблове і листкове походження.

27.  Чому нижні частини зрізаних квітів, поставлених у вазу з водою, досить швидко загнивають, а верхні над водою залишаються непошкодженими?

28.  Завдяки чому багато видів бактерій здатні існувати в умовах, які для інших організмів зовсім непридатні?

29.  Чому плодове тіло гриба не можна назвати плодом?

30.  Які види грибів або їхні спори часто зустрічаються в домашніх умовах?

31.  Назвіть шкідливі для людини гриби. В чому полягає шкідливість кожного з них?

32.  Чи бувають червивими отруйні гриби (мухомори, бліда поганка)?

33.  Чому посушливого літа гриби ростуть ближче до стовбура дерева, а вологого – далі під кроною, в зоні розташування основної маси коренів?

34.  Які пристосування забезпечують ефективне розмноження грибам-паразитам?

35.  Чому більшість їстівних грибів не вдається культивувати?

36.  Чому процес утворення торфу тісно пов’язаний із сфагновим мохом?

37.  Чому більшість мохоподібних рослин низькорослі?

38.  Як пояснити, що за ніч найбільше роси утворюється на трав’янистих рослинах, а не на кущах чи деревах?

39.  Чому від сильного вітру ламаються дерева переважно в густому лісі, а поодинокі дерева витримують бурю?

40.  Які причини  різного кольору достиглих плодів? Які закономірність можна встановити між кольором плодів і кольором опалого листя?

41.  Чому після снігопаду у хвойному лісі на грунті значно менше шар снігу, ніж у листяному?

42.  Наведіть приклади рослин – індикаторів погоди (рослинних барометрів) і опишіть ті зміни, що відбуваються з рослинами перед зміною погоди.

43.  Що таке культурні рослини і чим вони відрізняються від диких видів?

44.  Що таке сінаж? Які біологічні основи його виготовлення?

45.  Для закріплення пісків рекомендують саджати сосну, а не ялину чи інші хвойні породи. Чому?

46.  Чому березу називають «піонером лісу», а березовий ліс (березняк) вважають тимчасовим типом лісу, який часто витісняється ялиною?

47.  Наведіть приклади сприятливого (стимулюючого) вплину низьких (мінусових) температур на життєдіяльність культурних та декоративних рослин.

48.  В назві яких рослин відбиваються особливості місць їхнього зростання?

49.  Ботанічні назви яких відомих рослин говорять про райони свого походження?

50.  Які рослини України мають у своїй назві прізвище учених і є для них своєрідним пам’ятником?

БІОЛОГІЯ   8 клас

1. Яку роль у житті людини відіграють одноклітинні організми?

2. Які корисні копалини утворилися внаслідок життєдіяльності   різноманітних представників одноклітинних організмів?

3.     Яку роль виконують скоротливі вакуолі, що періодично з’являються в тілі інфузорій-туфельок?

4.     Після ударів по землі лопатою чи ногами під час її перекопування дуже часто із землі вилазять дощові черв’яки. З чим це пов’язано?

5.     Чому дощові черв’яки називаються дощовими.

6.     Чому один із видів двостулкових молюсків називають беззубкою?

7.     У яких молюсків немає раковини і чому?

8.     Які безхребетні тварини рухаються у воді реактивним способом? У чому полягає цей спосіб руху?

9.     Що таке скелет внутрішній і скелет зовнішній? У яких тварин є ці скелети?

10. Які безхребетні тварини проявляють будівний інстинкт?

11.  Чим корисні павукоподібні?

12.  Чому павук-хрестовик майже щоночі заново створює тенета (ловильну сітку), навіть у тому випадку, коли вона залишається непошкодженою?

13.  Які комахи є корисними і потребують охорони?

14.  Чому біологічні методи боротьби з шкідниками у сільському господарстві перспективніші, ніж інші?

15.  Назвіть органи безхребетних тварин, які працюють за рахунок атмосферного тиску.

16.  Чим живляться личинки мух у гниючому м’ясі: самим м’ясом чи продуктами його гниття?

17.  Скільки років живуть оси і бджоли?

18.  Чому нічні комахи не тільки літають біля ліхтаря, що світиться, але й залазять у найменші щілини між його корпусом та захисними прозорими ковпаками?

19.  Чому у багатьох нічних метеликів передні крила забарвлені, тьмяно, а задні – яскраво?

20.  Хто швидше махає крилами – джміль чи комар? Як це можна визначити?

21.  Як можна, спостерігаючи мурашник, дізнатися про наближення дощу?

22.  Як можна дізнатися, що метелики здійснюють перельоти?

23.  Мурашка з ношею вбігла у мурашник, як раптом на неї накинулись охоронці і діловито витягли її назад за межі мурашника. Комаха трохи відпочила і знову попрямувала до свого рідному дому, проте її і на цей раз винесли охоронці. Так продовжувалось багато разів, поки, нарешті, мурашка безперешкодно пройшла через кордон охоронців. Що тут трапилось?

24.  Як з’являється риба в новостворених водоймах, що не мають ніякого зв’язку з іншими водоймами чи річками, наприклад в озерах, що утворилися з талої води в степу?

25.  Чому риба, що взяла в рот наживку на гачку, не відпускає її?

26.  Перелічіть риб, що мають назви: а)звірів, б)птахів, в)персонажів казок і міфів.

27.  Як довести, що земноводні походять від риб?

28.  Чи п’є жаба воду?

29.  Яких ящірок часто приймають за змій? Чому саме?

30.  Відомо, що риби не мають повік, тому вони сплять із відкритими очима. Які ще тварини не мають рухливих повік і все життя проводять з відкритими очима?

31.  Охарактеризуйте біологічні особливості класу птахів.

32.  Які з птахів здатні літати вертикально, зависаючи на одному місці, чи хвостом наперед?

33.  Одні з птахів співають у польоті, інші – тільки коли сидять. Назвіть цих птахів.

34.  Які птахи періодично змінюють колір свого пір’я?

35.  Яка роль пір’яного покриву у птахів?

36.  Який співочий птах може пірнати на дно водойм і бігати по дну?

37.  Чим відрізняється будова легень птахів від будови легень ссавців?

38.  Які птахи і чому співають вночі?

39.  Назвіть копитних тварин, що мають народногосподарське значення.

40.  Відомо три типи пересування тварин по твердій поверхні – стопоходіння, пальцеходіння, фалангоходіння. Який тип пересування є найшвидшим?

41.  Пастухи Південної Африки за допомогою овець розсіювали насіння кормової трави на нових пасовищах. Як це можна здійснити? Чи є в наших краях такі «живі сівалки»?

42.  З позицій сучасних уявлень поясніть, чому у жирафи така довга шия.

43.  Назви яких тварин вказують на місце їхнього походження або ареал?

44.  Дикобрази не вміють плавати. Проте у воді вони не тонуть. Чому?

45.  Чому в жарку погоду у собаки видовжується язик і звисає з рота, а у кота – ні?

46.  Чому в процесі еволюції у зайця, собаки та інших тварин потові залози збереглись на подушечках пальців, хоч це допомагає хижакам знаходити їх за запахом? Виберіть правильну відповідь:

а) необхідність давати інформацію своїм родичам;

б) піт виділяється тільки в сильну жару;

в) щоб маля знаходило своїх батьків, а батьки – своє маля.

47.  Які органи та утвори організму хребетних тварин працюють завдяки дії атмосферного тиску?

48.  Назвіть і охарактеризуйте представників класу ссавців, які живуть у грунті.

49.  Яке призначення підшкірних повітряних мішків у тюленів і у пінгвінів?

50.  Що зумовлює теплокровність птахів і ссавців?

БІОЛОГІЯ   9 клас

1. У чому проявляється сприятливий вплив систематичних занять фізичними вправами і спортом на важливі антропометричні показники організму людини?

2.     Назвіть прийоми і вправи, що формують правильну поставу учня.

3.     Як краще нести тягар: поперемінно лівою і правою рукою чи в обох руках, розділивши його на дві рівні частини?

4.     Чому у дітей не так часто бувають переломи, як у людей похилого віку?

5.     Поясніть, чому при  переломах кісток ноги, крім забезпечення нерухомості, ногу також розтягують тягарами.

6.     Що мають спільного і чим відрізняються перша допомога при вивихах і перша допомога при переломах?

7.     Чому без спеціальних тренувань людина не може довго тримати руки в горизонтальному положенні?

8.     Назвіть м’язи, які мають особливо важливе значення для трудової діяльності людини.

9.     Які м’язи, що особливо розвинуті у людини, забезпечують вертикальне положення тіла?

10. Чому у дитячому віці небезпечно захоплюватись надмірними заняттями одним видом спорту?

11. Чим відрізняються між собою плазма і сироватка крові? Яке це має значення для переливання крові?

12.  За яких умов може відбуватися зсідання крові в непошкоджених судинах? Чому це небезпечно?

13.  Що є причиною кровотечі рани – тиск крові в судинах чи атмосферний тиск, який рівномірно діє на весь організм і витискує кров через порізану шкіру?

14.  У чому полягає фізіологічна доцільність дуже малої швидкості руху крові в капілярах?

15.  Відомо, що за одиницю часу до серця притікає стільки ж крові, скільки воно виштовхує в аорту. Чи однакові тиск і швидкість руху крові в аорті і венах?

16.  Від чого залежить ритм серцевої діяльності?

17.  Чому кров у донорів беруть із вен, а не з артерій, у яких вона більш якісна?

18.  Яке значення має навколосерцева сумка?

19.  Де взимку нагрівається кров, щоб розносити тепло по організму?

20.  Чому не може змінитись резус-фактор людини при переливанні їй здорової донорської крові?

21.  Чому після фізичної роботи затримати дихання вдається на менший період часу, ніж у спокійному стані?

22.  Чому рухи органів тіла, що здійснюють великі зусилля, повинні співпадати з видихом?

23.  Чому при нежиті у людини змінюється тембр голосу?

24.  Чому при сильних поривах зустрічного вітру у людини перехоплює подих і дихання стає судорожним?

25.  Чому одні ліки можна споживати, а інші потрібно вводити в організм ін’єкцією?

26.  Проковтніть кілька разів підряд слину і спробуйте знову зробити ковтальний рух. Чому не вдається це зробити?

27.  У роті знаходиться багатошаровий епітелій, а в кишечнику – одношаровий. Яке це має значення для виконання їхніх функцій?

28.  Чому не бажано витрату енергії організмом поповнювати споживанням якогось одного харчового продукту?

29.  Спеціалісти образно називають печінку «хімічною лабораторією, продовольчим складом і диспетчером організму». Охарактеризуйте ці функції печінки.

30.  Як пояснити прислів’я: «Гріє не кожух, а їжа»?

31.  Чому неможливо тривалий час позбутися специфічного запаху деяких рослин (цибулі, часнику) після вживання їх у їжу?

32.  Для чого під час обстеження стану здоров’я в поліклініці або перед операцією хворому роблять аналіз крові, сечі?

33.  Чому маломінералізаваною (талою) водою майже неможливо вгамувати спрагу?

34.  Чому споживання навіть надмірної кількості білкових речовин не призводить до їх запасання в організмі?

35.  Чому після перебування у мокрому взутті пальці та підошви ніг зморщуються і стають білими?

36.  Маленьких дітей завжди одягають тепліше, ніж дорослих. Чому?

37.  Завдяки чому печуть вологі гірчичники, коли їх прикласти до шкіри, а сухі не печуть?

38.  Які процеси відбуваються в організмі людини під час прийняття лікувальних ванн (сірководневих, вуглекислотних тощо)?

39.  Чому на деяких ділянках шкіри ми не відчуваємо, коли самка комара ссе кров, а на інших ділянках ми відчуваємо навіть як сідає комаха?

40.  Охарактеризуйте поняття: нерв, нервова клітина, нервове волокно. Яка різниця між цими поняттями?

41.  В яких випадках при подразненні рецептора не відбувається рефлекс?

42.  Чому не скорочуються нервові волокна у відповідь на подразнення, як це відбувається у м’язових волокнах?

43.  Чи правильно вживається назва «кістковий мозок»? Чи є у ньому клітини нервової тканини?

44.  Чому під час нейрохірургічних операцій на головному мозку знеболюють, як правило, тільки оболонки мозку?

45.  Чи ідентичні поняття «рецептор» і «аналізатор»?

46.  Чим пояснити, що після незручної пози рука або нога терпне?

47.  Чому навіть під час сильних морозів такі чутливі органи, як очі, не відчувають холоду?

48.  Чому під час швидкого підйому в літаку ми відчуваємо перепад тиску, а коли повільно підніматися в гори пішки на таку саму висоту, то зміна тиску не відчувається?

49.  Які «запасні частини» і протези використовують для імплантації в організм людини?

50.  Який біологічний механізм дії гормонів на організм?

ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

БІОЛОГІЯ    7 клас

1.     Для цього під черешком листка пагона кільцем знімають кору і це місце обмотують вологим мохом або вміщують між двома половинками невеликої коробочки, які також заповнюють мохом або вологим піском. Через певний час у місці кільцювання утворюється калюс, а потім і корені. Вкорінений пагін зрізують. Якщо пагони довгі і гнучкі, можна користуватися методом відсадків. Для цього  пагони пригинають до землі, прикріплюють і насипають горбик вологої землі на припнутий пагін. Через певний час вкорінений пагін відрізують від материнської рослини.

2.     При вегетативному розмноженні на листках бегонії, пеперомії, сенполії, бріофілюма, очитка, каланхое та ін.

3.     Під час вирощування рослин у водній культурі потреба у кореневих волосках, які є поглинальними клітинами, значно зменшується внаслідок достатньої кількості води.

4.     У зв’язку з тим, що під час викопування частина діяльних коренів обов’язково залишається в грунті, обрізуванням частини гілок узгоджують зменшену поглинальну здатність коренів із величиною асиміляційної поверхні листків та їхньою транспіраційною діяльністю.

5.     Наприкінці вегетації багаторічні рослини мають найбільшу кількість запасних речовин, у тому числі і речовин з цілющими властивостями.

6.     Яблуня, глід, шовковиця, плющ.

7.     Зменшується інтенсивність фотосинтезу, деякі органічні сполуки розщеплюються до простіших і разом з іонами переміщуються в багаторічні органи. В основі черешків формується віддільний шар клітини.

8.     Гутація має пристосувальне значення. Вона є основним засобом виведення води з організму рослини, що зумовлює, в свою чергу, поглинальну діяльність кореневої системи. Мінеральні речовини рослини дістають від коріння та під час випаровування води листками. Проте втрата води через транспірацію у цих рослин дуже незначна завдяки високій вологості повітря, тому активне виділення води через спеціальні утворення – гідатоди – є ефективним механізмом адаптації рослин перезволожених місць зростання до поглинання мінеральних речовин.

9.     Газообмін, фотосинтетична діяльність, транспірація, у деяких рослин резервація води та поживних речовин, добування азотної їжі (у комахоїдних рослин).

10. У сонячну погоду краплини води на листках, квітках, пагонах,        подібно лінзам, концентрують промені, що викликає опіки          епідермісу і глибше розміщених клітин.

11. За походженням шипи – це вирости поверхневих тканин стебла       (епідермісу та кори) у шипшини, дерево згубника, ожини, малини.   Колючки – видозмінені органи (пагони – у груші, глоду, терну,        гледичії; прилистки – у барбарису, білої акації; листки – у      кактусів).

12.  У клітинах засипаючих органів кількість органоїдів зменшується, і всі вони розміщуються серед крохмальних зерен у цитоплазмі.

13.  Ні, тому що ділянка стебла, утворена минулого року, припинила ріст, клітини диференціювались і багато з них здерев’яніло.

14.  Деревні рослини використовуються для виготовлення ділової деревини, паперу, пластмас, спирту, каніфолі, скипидару із живиці(смоли) хвойних рослин. Кора дуба, верби, сумаху використовується для дублення шкіри, калини, крушини, дуба – як лікарська сировина. З коркового дуба, амурського коркового дерева добувають корок; текстильне волокно виготовляють з льону, конопель, кропиви, джуту, рамі; як харчові продукти та технічна сировина використовуються бульби картоплі, топінамбура.

15.  Спеціальними тонкими порожнистими свердлами із стовбура в напрямку до серцевини висвердлюють тонкий циліндрик деревини з річними кільцями, за якими і визначають вік дерева, темпи його росту в різні періоди тощо.

16.  Усі ці органи здатні до позеленіння на світлі, особливо на верхівках, бо частина з них за походженням є видозміненими пагонами, а частина (корнеплоди) утворюються з гіпокотилю – перехідної зони кореня в стеблову частину пагону. На світлі зеленіють корені більшості рослин.

17.  Квітки комахозапильних рослин мають великі яскраві пелюстки, нектарники, сильний аромат. У вітрозапильних рослин зовнішні елементи квіток часто редуковані, зате дуже розвинені пиляки з великою кількістю легкого пилку; маточки мають добре розвинені стовпчики і приймочки, які дуже часто є перистими і вловлюють пилок з повітря.

18.  Манна крупа – із пшениці, перлова – із пшениці, гречана – з гречки, «геркулес» і толокно – із вівса, пшоно – із проса.

19.  Більшість клітин залишається живими. У них, крім запасних    речовин, є деякі ферменти і фізіологічно активні речовини.

20.  Капуста

21.  У цей час умови  для зростання значно поліпшуються (світло, температура), до того ж рослини зберігають спадково закріплений ритм свого росту і розвитку.

22.  Біле забарвлення пелюсток зумовлене оптичним ефектом – явищем багаторазового заломлювання променів на поверхні клітин і заповнених повітрям міжклітинників приблизно так, як це спостерігається у товщі снігу. Якщо пелюстку стиснути пальцями, витіснити з міжклітинників повітря, вона стає водянисто прозорою, безбарвною.

23.  Під кронами ялин завжди густа тінь, а за умов недостатнього освітлення найбільш видимими є квітки із світлим кольором пелюсток.

24.  Ці кольори – найбільш помітні і яскраві навіть при мінімальному освітленні, і нічні метелики та інші комахи досить легко знаходять рослини з такими квітками.

25.  У цей час рослини припиняють активний ріст, кількість клітин і їхні розміри вже практично не збільшуються, тому потреба рослин у воді зменшується.

26.  Стеблова частина квітки представлена квітконіжкою і квітколожем, а чашечка, віночок, тичинки й приймочки є видозміненими листками. Один із доказів листкового походження цих органів – перетворення їх у пелюстки в махрових квітках.

27.  У воді дуже швидко розмножуються різноманітні, переважно анаеробні бактерії, що споживають спочатку органічні речовини відмерлих та зруйнованих клітин у ділянці зрізу. Потім токсичні продукти розкладу поступово руйнують ділянки живих тканин кори та камбію.

28.  Причинами цього є: проста внутрішня будова, спрощені процеси обміну речовин, споживання лише органічних решток і покидьків, здатність до швидкого розмноження, невибагливість.

29.  Плід, із погляду ботаніки, є результат розростання стінок зав’язі та інших частин квітки, що покривають насінини після подвійного запліднення.

30.  Дріжджі, мукор, аспергіли.

31.  Іржасті гриби, борошниста роса, деякі види роду дріжджів.

32.  Бувають, бо ті речовини грибів, які є отруйними для людини, для тварин (комах) нешкідливі.

33.  Посушливого літа вологість грунту вища біля стовбура, де практично немає активно поглинаючих молодих коренів. Вологого літа вистачає води і кореням, і міцелію грибів, проте, у зв’язку з утворенням мікоризи грибів із дрібними поглинальними коренями гриби краще ростуть саме в зоні їхнього масового розповсюдження.

34.  Гриби-паразити утворюють кілька різновидностей спор у циклі свого розвитку. Одні з них зимують, другі вражають бур’яни, кущі біля полів і садів, треті пошкоджують інші культурні рослини. Така адаптація забезпечує виживання паразитичних грибів при зміні умов існування.

35.  Ще неможливо штучно відновити всі хімічні особливості ґрунтового субстрату, замінити корені деревних рослин, з якими гриби утворюють мікоризу.

36.  Сфагновий мох поглинає і утримує в спеціалізованих клітинах багато води, що сприяє заболочуванню місцевості. Крім того, відмерлі рослини моху не руйнуються в товщі відкладів, формуючи поступово шари торфу.

37.  Через відсутність коренів, досконалої провідної системи, механічних (опорних) тканин тощо.

38.  Нижній пригрунтований шар повітря вночі найбільш зволожений. Крім того, рух повітря менший внизу, тому випаровування вологи також менше.

39.  У густому лісі дерева мають відносно тонкий стовбур, центр ваги у них розміщений високо. До того ж у таких дерев коренева система розміщена у поверхневому шарі грунту. Поодинокі дерева мають значно меншу висоту, більш розгалужені і кремезні.

40.  Створення оптичного контрасту, для кращої помітності плодів на фоні листя. Червоне забарвлення плодів властиве переважно рослинам, у яких довго не опадає зелене листя (шипшина, горобина, конвалія, калина, барбарис); чорне або синьо-фіолетове забарвлення плодів – рослинам із золотисто-жовтим або червновуватим кольором осіннього листя (бузина, акантопанакс, терен).

41.  Значна частина снігу затримується на хвої і не падає на землю.

42.  Перед дощем збільшується ароматичність квіток бузку, жасмину, жовтої акації за рахунок більшого виділення нектару. Перед дощем закриваються квітки кульбаби, березки польової, мокриці, ешольції, поникають суцвіття моркви та ін.

43.  Культурні – це рослини, які людина вирощує і доглядає, захищає від бур’янів, шкідників та хвороб, щоб одержати високі врожаї.

44.  Свіжоскошена зелена маса злакових, бобових та інших рослин, яку щільно укладають у спеціальні резервуари. Без доступу повітря в зеленій масі відбувається молочнокисле бродіння, і виділювана молочна кислота консервує зелений корм, у якому значно краще зберігаються поживні речовини, ніж при висушуванні.

45.  Сосна світлолюбна, невибаглива до грунту, має добре розвинену кореневу систему.

46.  На порубках або згарищах, як правило, першою поселяється береза, як світлолюбна і досить швидкоросла порода. Проте пізніше її витісняє ялина, яка спочатку добре росте під пологом берези, а потім переростає її і притінює.

47.  Певний період мінусових температур для нормального онтогенезу рослин потрібний під час яровизації, стратифікації, утворення квіткових бруньок у лілійних, а також для успішного процесу вегетації після періоду органічного спокою.

48.  Хвощ польовий, суниці лісові, сокирки польові, портулак городній, осот польовий, очерет  болотяний, костриця лучна, бук лісовий та ін.

49.  Сосна кримська, ялина тянь-шанська, рододендрон кавказький, ялина сибірська, альбіція ленкоранська, береза киргизька, тополя туркестанська, модрина європейська та ін.

50.  Ковила Лессінга, клен Траутфеттера, клен Семенова, сосна Фоміна, аконіт Роговича, будяк Кернера, волошка Бессера, таволга Бумальда, глід Липського, ряст Галлера, тюльпан Шренка, цибуля Талієва.

БІОЛОГІЯ   8 клас

1.     Безпосереднє значення одноклітинних організмів для людини невелике, за винятком малярійного плазмодія і дизентерійної амеби, які є збудниками важких інфекційних захворювань.

2.     Багато морських одноклітинних організмів мають тверді мінеральні скелети із карбонату кальцію. При поступовому відмиранні організмів із них утворюються великі товщі осадових порід – вапняки, крейда.

3.     Скоротливі вакуолі забезпечують регуляцію осмотичного стану клітин, видаляючи надлишок води, що безперервно проникає в тіло інфузорії, а також продуктів дисиміляції.

4.     Тупіт чи струси землі черв’яки сприймають як діяльність свого головного ворога – крота і сполохано розповзаються. Іноді саме в такий спосіб досвідчені рибалки добувають черв’яків для наживки.

5.     Після сильних та тривалих дощів черв’яки вилазять на поверхню грунту, тому що в землі задихаються від нестачі повітря.

6.     Тому, що стулки з’єднуються без зубців, які є в інших молюсків.

7.     У групі молюсків, які перейшли до більш рухомого способу життя, активного живлення або набули інших захисних пристосувань, раковини редукувались (сучасні головоногі та деякі черевоногі молюски: каракатиця, восьминіг, голі слимаки).

8.     Головоногі молюски, голотурії, личинки бабок рухаються завдяки викиданню струменю води.

9.     Внутрішній скелет є у всіх представників хордових тварин, у яких м’язи прикріплюються до внутрішніх опорних елементів – хрящів або кісток. У ракоподібних роль скелета виконує зовнішній панцир, до якого і прикріплюються м’язи.

10. Оси, бджоли, джмелі, павук-сріблянка, павук-хрестовик та ін.

11. Павукоподібні знищують велику кількість шкідливих комах.

12.  За день нитки павутини втрачають свою клейкість через часткове висихання, налипання на них пилу, пуху тощо. Крім того, після вдалого полювання павуки швидко ростуть, у них добре працюють павутинні залози, тому розміри павутини щоразу потрібно збільшувати.

13.  Бджоли, джмелі, золотоочки, сонечка, жужелиці, бабки, ктирі, їздці та ін.

14.  Біологічні методи дають змогу знищувати лише представників певного виду шкідників, без шкоди для інших корисних видів. Хімічні засоби не мають такої вибіркової здатності.

15.  Різноманітні присоски у п’явок, головоногих, колюче-сисний ротовий апарат комах тощо.

16.  Переважно гнильними та іншими бактеріями, яких у цьому субстраті величезна кількість.

17.  Один рік.

18.  Заповзання комах у щілини світильників, ближче до джерела світла, зумовлюється виходом теплішого повітря.

19.  Це пояснюється тим, що нічні метелики складають крила дахоподібно: передні крила, які мають захисне забарвлення, прикривають задні. Задні крила яскраво забарвлені для внутрішньовидового розпізнавання.

20.  Швидше махає крилами комар. Визначити це можна за висотою звуку, який виникає під час польоту комахи. Чим швидше комаха рухає крилами, тим вищий буде звук. Комар робить 594 помахи за секунду, а джміль – 123-233, тому комар дзижчить, а джміль гуде.

21.  Перед дощем мурашки ховаються в мурашники і закупорюють ходи.

22.  Щоб упевнитися в тому, що метелики здійснюють перельоти, їх мітять стійкою нешкідливою фарбою, яку наносять у вигляді кількох смужок на нижній бік крил. Так було встановлено перельоти адмірала, бражника, мертвої голови та ін.

23.  Мурашка надто довго знаходилася біля випадково кимось роздавленої родички і пропахла її феромоном – специфічним запахом смерті. Охоронці гнізда приймали її за мертву, аж поки не вивітрився сигнальний запах.

24.  Найчастіше в такі водойми ікру риб переносять на лапках водоплавні та болотяні птахи, прилітаючи із сусідніх, навіть далеких зариблених водойм.

25.  Тому що риба рефлекторно стулює губи і рот у той момент, коли вона відчуває, що наживка ніби тікає з рота при підсіканні вудкою, тобто риба сама створює умови для занурення гачка в тканини рота.

26.  Риби, що мають назви звірів: морський вовк, морська лисиця, морський собака, морський кіт, риба-кішка, водяний слон, водяний кінь, риба-білка, їжак-риба. Птахів: морський орел, морський півень, морський папуга, рябчик, горобець. Персонажів казок і міфів: морський диявол, морський чорт, морський дракончик, морський ангел, химера, пегас.

27.  Життєвий цикл личинок земноводних проходить обов’язково у воді, до того ж пуголовки дуже схожі на мальків риб (у них є зябра).

28.  Жодна земноводна тварина не вживає води звичайним способом – не п’є. Вся вода, потрібна їй, вводиться в організм тільки через шкіру, яка поглинає вологу і виділяє її. Жаба, яку тримають у сухому приміщенні, худне і виснажується. Життєдіяльність її активізується лише тоді, коли жаба дістане можливість викупатись у воді.

29.  Безногих ящірок – жовтопуза, веретільницю.

30.  Пухливих повік також немає у змій.

31.  Високий рівень обміну речовин, зумовлений досконалістю будови кровоносної й дихальної систем, високорозвинена нервова система, складна поведінка, теплокровність. Особливості травної системи: відсутність зубів, часте споживання їжі, швидке її перетравлювання, часте випорожнення кишечника, малі його розміри; пристосованість до польоту: подвійне дихання, пір’яний покрив, порожнисті кістки, обтічна форма тіла та ін.

32.  Колібрі, частково жайворонки, горобці, голуби.

33.  Співають чи кричать у польоті дятли, жайворонки, журавлі, гуси, стрижі. Птахів, що видають звуки, коли сидять, більшість (качки, комахоїдні птахи, папуги).

34.  Куріпки, каченята, курчата.

35.  Пір’яний покрив надає тілу птаха ідеально обтічної форми, зменшує тертя при польоті за рахунок уникнення турбулентних потоків повітря, захищає від механічних пошкоджень, намокання, оходження; крупні контурні пір’їни створюють несучу поверхню крил і хвоста. Крім того, відміни в розмірах, забарвленні пір’я на певних ділянках тіла визначають статевий диморфізм птахів, їхні видові і родові ознаки.

36.  Оляпка.

37.  Легені птахів складаються не з окремих пухирчастих альвеол, як у ссавців, а нагадують губчасту гуму, пронизану дрібними трубочками, які сполучаються як між собою, так і з повітряними мішками. Крім того, бронхи птахів проходять крізь легені і сполучаються з повітряними мішками.

38.  Соловейко, сови, пугачі. Більшість із них проявляють найбільшу активність вночі.

39.  Парнокопитні: корови, олені, вівці, кози, свині; непарнокопитні: коні, зебри, віслюки.

40.  Фалангоходіння.

41.  У шерсть тварин всипають зернівки пасовищних злаків, які поступово витрушуються, швидко проростають на вологій землі навіть без загортання, бо світло прискорює проростання злаків. В наших краях свійські тварини (корови, вівці, кози) розповсюджують насіння деяких бур’янів із чіпкими гачечками, волосками та іншими утвореннями (так звана зоохорія).

42.  Довга шия служить своєрідним балансиром коливань тулуба та голови під час бігу жирафи (поперемінно лівими і правими ногами), допомагає вчасно помітити ворогів, діставати соковитіши листки.

43.  Осетр російський, ведмідь гімалайський, страус африканський, слон індійський.

44.  Дикобраз не може втопитися, тому що численні голки, якими покрите його тіло, порожнисті і наповнені повітрям.

45.  У собак нема потових залоз, і тому у них язик є основним терморегулятором: з поверхні видовженого і зволоженого язика вода випаровується, завдяки цьому тіло охолоджується. У кота є потові залози.

46.  Відповідь «а».

47.  Ротовий апарат при ссані рідини, дихальні рухи легенів, присоски на лапах геконів, орган прикріплення риби-прилипали та ін.

48.  Кроти, ховрахи, хом’яки, землерийки, сліпаки, миші.

49.  Пінгвіни і тюлені можуть тривалий час перебувати під водою. Повітряні підшкірні мішки з’єднані з легенями, є своєрідними резервуарами для зберігання повітря (у пінгвінів). У тюленів же підшкірні мішки є конвергентною ознакою порівняно з птахами і призначені головним чином для захисту від втрати тепла у воді.

50.  Теплокровність з’явилася як результат інтенсивного енергетичного обміну, появи чотирикамерного серця, теплозахисних покривів тіла (пір’я, шерсті), формування системи теплорегуляції та інших властивостей птахів і ссавців, що пов’язано з високим еволюційним рівнем їхньої організації.

БІОЛОГІЯ   9 клас

1.     Посильна фізична праця, регулярні заняття спортом інтенсифікують кровообіг, поліпшують живлення кісткової тканини, м’язів, збільшують їхню масу і об’єм. Краще розвивається вся опорно-рухова система, органи дихання. Зростає працездатність, витривалість до несприятливих умов і факторів.

2.     Відповідна висота меблів, чергування видів м’язової діяльності, заняття спортом, правильна організація робочого місця.

3.     Якщо тягар не занадто важкий, то перший спосіб ефективніший і раціональніший з погляду діяльності м’язів. Руки поперемінно відпочивають, і втома відчувається не так швидко.

4.     В молодих кістках переважає органічна речовина, і завдяки цьому вони еластичніші. У старих кістках збільшується кількість мінеральних речовин, що підвищують твердість кісток, але знижують їхню пружність.

5.     Це робиться до того, щоб усунути шкідливі наслідки сильних і тривалих скорочень м’язів, які деформують місце перелому, зміщують частини зламаної кістки, можуть викликати неправильне її зрощення.

6.     При вивиху потрібно охолодити суглоб мокрою ганчіркою, снігом. Для зменшення болю слід туго забинтувати кінцівку і забезпечити потерпілому лікарську допомогу. При переломі кістки необхідно забезпечити її нерухомість, щоб зменшити біль і запобігти зміщенню уламків кістки, які можуть гострими краями поранити прилеглі тканини. Для цього накладають шинну пов’язку. При відкритому переломі спочатку закривають рану чистою пов’язкою і лише потім накладають шину.

7.     Клітини м’язів (особливо поперечносмугастих) ефективніше працюють під час періодичних скорочень, що чергуються з короткими періодами відпочинку. При тривалому скороченні вони втомлюються швидше.

8.     М’язи кінцівок – згиначі і розгиначі; м’язи плечового пояса, спини, живота, грудей.

9.     Утримання тіла людини у вертикальному положенні забезпечується координованою роботою м’язів нижніх кінцівок і спини. Велике значення мають сідничні м’язи, які з’єднують таз і стегнові кістки, а також м’язи живота і шиї.

10. Надмірні заняття одним видом спорту розвивають переважно певні групи м’язів, що найбільше вправляються. Нерівномірно розвивається при цьому і опорна система. Тому так важливо, щоб молодий організм формувався при рівномірному і гармонійному навантаженні на всі групи м’язів, із дотримання гігієнічних вимог правильного формування кістково-м’язової системи і загального фізичного розвитку.

11. Плазма – це рідка фаза  крові без  формених  елементів,  а у сироватці відсутні, крім того, білки, відділені коагуляцією.

12.  За певних несприятливих умов відбувається нашарування на внутрішніх стінках судин деяких речовин (жиру, солей, кальцію). Внаслідок цього руйнуються кров’яні пластинки і фібриноген перетворюється у фібрин. При цьому формується згусток крові – тромб, який може закупорити судину і припинити доступ артеріальної крові до життєво важливого органа. Утворення згустків (аглютинація еритроцитів) може відбутися також у випадку помилкового переливання хворому несумісної донорської крові.

13.  Причиною кровотечі, звичайно, є тиск крові, причому, не тільки артеріальної, а й венозної, коли при скороченні м’язів у венах підвищується тиск.

14.  Завдяки повільному руху в найдрібніших капілярах (0,5-1,5 мм/с) кров встигає віддати клітинам тіла кисень і поживні речовини, а також увібрати продукти життєдіяльності клітини.

15.  У зв’язку з тим, що загальна ширина венозного русла поступово зменшується з наближенням до серця, рух крові в венах прискорюється. Просвіти кінцевих двох порожнистих вен дорівнюють розмірам просвіту аорти. Тому і швидкість крові в них удвічі менша, ніж в аорті, а тиск крові практично відсутній.

16.  Швидкість скорочень (ритм серцевої діяльності) залежить від рівня потреб клітин організму в поживних речовинах, кисні. Швидкість кровотоку залежить також від кількості утвореного в клітинах вуглекислого газу, психічного стану людини тощо.

17.  Артеріальну кров для цієї мети брати неможливо і непотрібно, бо в артеріальних судинах вона тече під значним тиском, внаслідок чого не формується згусток крові в отворі від голки. Кров продовжує витікати, утворюючи крововилив (гематому) в прилеглих тканинах. Крім того, забір артеріальної крові неминуче призведе до різкого падіння тиску, що з фізіологічного погляду також небезпечно.

18.  Серце уникає безпосереднього контакту із сусідніми органами, навколосерцева сумка фіксує судини, що відходять від серця, а її внутрішні стінки виділяють рідину, що зменшує тертя серця об стінки сумки.

19.  Основним органом, де кров набирає необхідну температуру, є печінка, в мітохондріях клітин якої інтенсивно відбуваються процеси, що супроводжуються вивільненням тепла.

20.  Резус-фактор крові людини визначається специфічністю білків, біосинтез яких запрограмовано генетично.

21.  При інтенсивній роботі м’язів швидкість утворення вуглекислого газу в організмі збільшується, тому насичення крові до критичного рівня, при якому рефлекторно спрацьовує дихальний центр, також прискорюється.

22.  В момент зусилля більшість м’язів скорочується, а це обов’язково пов’язано із стискуванням грудної порожнини.

23.  Це пояснюється тим, що набрякання тканин носоглотки, збільшена кількість слизу в дихальних шляхах значно зменшують об’єм, а звідси і резонансні властивості порожнини носоглотки.

24.  При сильних поривах зустрічного вітру значно підвищується атмосферний тиск у верхніх дихальних шляхах, що призводить до рефлекторного порушення глибоких дихальних рухів.

25.  Ті ліки, які вживаються через рот (вітамін С, А, сульфамідні препарати та ін.), практично не змінюються або переходять в активну форму під впливом шлункового та кишкового соку, поглинаються і з кров’ю розповсюджуються по всьому організму. Інші ліки вводять у кров’яне русло, щоб уникнути їх руйнування в шлунково-кишковому тракті (окремі вітаміни, антибіотики, вакцини проти деяких інфекційних хвороб тощо).

26.  Ковтальний рух здійснюється рефлекторно, при подразненні язика їжею, рідиною. Якщо весь запас слини з ротової порожнини проковтнути, то подразнення не відбувається. Через деякий час, після нагромадження нової порції слини, ковтальні рухи можна повторити.

27.  Епітелій ротової порожнини багатошаровий у зв’язку з переважаючою функцією захисту і відповідно швидким оновленням клітин поверхневого шару. Кишковий епітелій одношаровий, що сприяє швидкому і ефективному поглинанню поживних речовин.

28.  Незалежно від хімічного складу їжі (білки, жири, вуглеводи) продукти їх ферментативного розщеплення в травному каналі у вигляді поживних речовин (амінокислот, гліцерину і жирних кислот, глюкози) поглинаються і попадають у кров капілярів ворсинок, а з нею – до печінки, де піддаються хімічним перетворенням залежно від потреб організму. Із надлишків вуглеводів або амінокислот може утворитись глікоген, який є джерелом універсальної енергетичної речовини  організму – глюкози. Проте це не означає, що організм тривалий час може задовольнятися тільки жирами чи вуглеводами. Нормальний обмін речовин і перетворення енергії в організмі відбуваються при збалансованому харчуванні.

29.  Печінка, здійснюючи бар’єрну функцію, знешкоджує токсичні сполуки неповного розкладу білків і продуктів діяльності мікроорганізмів у кишечнику, які надходять до неї з кров’ю від травного тракту; в ній безперервно утворюється жовч, потрібна для успішного травлення; із надлишків глюкози утворюється глікоген як запасний полісахарид. Утворення і запасання глікогену, його гідроліз до глюкози – це координуюча і регуляторна функції печінки.

30.  Організм нагрівається за рахунок енергії, що звільняється внаслідок реакції біологічного окислення поживних речовин. Основна кількість енергії утворюється в мітохондріях у вигляді АТФ.

31.  Поживні речовини їжі з кров’ю з печінки попадають до легень, де рідина звільняється від летких ароматичних речовин та продуктів їхнього біологічного окислення. Леткі речовини виводяться через легені завдяки випаровуванню їх із поверхні альвеол, тому неможливо передчасно знищити запахи деяких речовин та харчових продуктів ніякими полосканнями або «перебити» запах видихуваного повітря іншими ароматичними речовинами. У зв’язку з цим стає зрозумілою можливість доказу вживання алкоголю, куріння тютюну, бо їхній специфічний запах довго зберігається в крові і відчувається навіть через добу після вживання.

32.  Аналіз сечі в крові дає докладну інформацію про характер процесів метаболізму в організмі, про порушення цих процесів, про запальні явища та захисні реакції.

33.  У такій воді не вистачає іонів калію, натрію, хлору, тому осмотичні властивості плазми зменшуються, вода в крові не затримується і переходить у міжклітинну рідину. Організм знову відчуває спрагу.

34.  Поглинуті в кишечнику амінокислоти разом з кров’ю по воротній вені спрямовуються у печінку, де надлишок їх піддається дезамінуванню і перетворюється в глікоген або жири. Відділені аміногрупи використовуються для створення тих амінокислот, яких немає в їжі, для синтезу нуклеїнових кислот або перетворюються ферментами в сечову кислоту і виводяться з організму. Тому запасні білки в організмі не утворюються. Споживання надмірної кількості білків веде до даремного витрачання продуктів і ускладнює роботу печінки.

35.  У мокрому взутті з клітин шкіри осмотично виходить значна кількість води. Шкіра при цьому ущільнюється, поверхневі кровоносні судини і капіляри затискуються, що і призводить до зміни кольору шкіри.

36.  У малих дітей системи активної терморегуляції розвинені ще недостатньо, тому їх одягають тепліше, щоб уникнути переохолодження.

37.  Розмочені у воді гірчичники, накладені на шкіри, печуть тому, що при попередньому зволоженні ферменти, які є в гірчичній масі, впливають на субстрат і звільняють пекучу речовину, яка виділяється з шару гірчичного порошка на паперовому листку і діє подразливо на рецептори шкіри.

38.  Під час прийняття лікувальних ванн та інших бальнеологічних процедур (електрофорез та ін.) крізь шкіру досить добре проникає багато речовин (іони йоду, брому, калію, вугільної кислоти, а також сульфіди, сірководень та ін.), які у невеликих концентраціях мають відповідний лікувальний ефект.

39.  Якщо тонке вістря колюче-сисного апарата комара пройшло в шкіру і не зачепило чутливих розгалужень нервових клітин, які розміщені в шкірі хоч і густо, але не  впритул одне до одного, то ми не відчуваємо не тільки комахи, й самого укусу.

40.  Нерв – це пучок нервових волокон (відростків нервових клітин), який проводить збудження від периферії до центральної нервової системи і назад. Цей пучок вкритий спільною оболонкою. Нервове волокно – відросткова частина нервової клітини (нейрона). Нервова клітина – функціональна одиниця нервової системи, що складається з тіла і його відростка.

41.  Якщо втрачена провідність доцентрового або відцентрового нейрона, пошкоджені рецептор, тіло нейрона або відповідна ділянка центральної нервової системи, пошкоджено м’яз, що реагує на подразнення.

42.  У складі нервових волокон немає скоротливих м’язових елементів. Проте при скороченні м’яза розміщені в ньому нервові волокна скорочуються, тільки пасивно.

43.  Термін «кістковий мозок» невдалий, бо це тканина, основу якої складає ретикулярна тканина, в якій утворюються еритроцити, лейкоцити та інші  формені елементи (так званий червоний кістковий мозок). Згодом в порожнинах кісток ссавців червоний мозок перетворюється в жовтий кістковий мозок, що складається переважно із жирової тканини. Клітин нервової тканини в кістковому мозку немає.

44.  Це зумовлено тим, що для клітин головного мозку больова чутливість не властива і сам мозок анестезії не потребує.

45.  Рецептором називається кінцеве розгалуження доцентрових нервових волокон у більшості тварин і людини, що сприймають подразнення і перетворюють його енергію в нервове збудження. Аналізатор є єдиною функціональною системою, до якої входять: рецептор, нервові волокна, які передають збудження, а також відповідний центр у корі головного мозку, в якому збудження перетворюється у відчуття.

46.  Як правило, при незручній позі перетискується нерв найчастіше у місці з’єднання кісток. При цьому тимчасово втрачається провідність перетиснутої ділянки нерва, тому вся розміщена нижче ділянка органа втрачає чутливість і здатність реагувати на подразнення. Зміна пози та м’язові скорочення усувають такий стан.

47.  В оболонках ока відсутні терморецептори, проте вони взимку нагріваються завдяки періодичним рухам повік, у яких багато кровоносних судин.

48.  При швидкій зміні висоти різниця атмосферного тиску між порожниною середнього вуха і навколишнім середовищем не встигає зрівноважуватись через Євстахієву трубу з носоглоткою. При повільній зміні висоти (відповідно і тиску повітря) вирівнювання його з обох боків барабанної перетинки відбувається поступово і непомітно для нас.

49.  Протези кінцівок, зубів, замінники судин, клапанів серця, штучні жовчні та сечові протоки.

50.  Гормони, надходячи в кров, розносяться нею по всьому організму. В найтіснішій взаємодії з нервовою системою гормони беруть участь у регуляції обміну речовин, рості і розвитку організму, координуванні його основних функцій. Мають безпосередній вплив на механізм білкового синтезу в клітинах.

                          Використана  література:

1.     Біологія 7-11 кл. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. К., Ірпінь, 2005

2.     Дронова В.М. Сучасна біологія та її відображення в шкільному курсі. Х., ХОНМІБО, 2008.

3.     Євтушенко С.С. та інші. Моніторинг якості природничої освіти у 7 кл.: інформаційно-аналітичні матеріали. Х.,ХОНМІБО,2008

4.     Ільченко В.Р. та інші. Природознавство 5 кл., П., "Довкілля - К", 2005

5.     Ільченко В.Р. та інші. Біологія 7 кл., П., "Довкілля - К", 2007

6.     Серебряков В.В. та інші. Біологія 8 кл., К., "Генеза", 2008

7.     Матяш Н.Ю. та інші Біологія 9 кл., К., "Генеза", 2009

8.     Тагліна О.В. Біологія. Факультативи та курси за вибором., Х., Видавництво Ранок, 2008.

9.     Ярошенко О.Г. та інші. Природознавство 6 кл., К., "Генеза", 2006