Перше вересня –
це особливе свято, тому що 1 вересня – це день знань, свято пізнання нового та
невідомого, водночас, зі збереженням зв'язку з минулим.
Цей день однаково хвилюючий і незабутній своєю святковою атмосферою, барвами
осінніх квітів, свіжістю оновлених класів та звичайно, закличним дзвоником.
В цьому році для вас починається нова сторінка шкільного життя – ви вже не
малюки початкової школи, а учні середньої ланки, на яких особлива
відповідальність за обличчя нашої школи.
Тож нехай зерна науки зростуть у ваших юних душах урожаєм мудрості та
натхнення, нехай світлим, радісним і плідним буде кожен ваш
день, кожен крок. Ростіть здоровими, досягайте високих результатів у навчанні,
будьте активними у громадському житті. Впевнена, що цей
навчальний рік відкриє перед вами нові горизонти пізнання себе і світу, стане
для початком наполегливої праці, надійним кроком у світ знань.
У цей день хочеться побажати
вам любити рідну мову і землю, поважати працю і знання. Сподіваюся,
що ви, мої юні друзі, будете сумлінними і розумними учнями.
ВЕСЕЛИЙ ДЗВІНОК
Вересень. Стежка до школи.
Дзвонить веселий дзвінок.
І через луг, через поле
Сонце спішить на урок.
Вересень. Стежка до школи.
Дзвонить веселий дзвінок.
І через луг, через поле
Сонце спішить на урок.
Промінь лягає на трави,
Лукам навіє тепла.
Осінь стрічки золотаві
В коси дерев заплела.
Лукам навіє тепла.
Осінь стрічки золотаві
В коси дерев заплела.
Пахне прив'яленим цвітом –
З гаю, з городу, з двора.
Ми попрощалися з літом,
Ось і до школи пора.
З гаю, з городу, з двора.
Ми попрощалися з літом,
Ось і до школи пора.
Сміх навкруги розсипає
Дружна учнівська сім'я.
Нас біля школи стрічає
Вчителька рідна моя.
Дружна учнівська сім'я.
Нас біля школи стрічає
Вчителька рідна моя.
Наче весела родина,
Знову заходимо в клас.
Знаєм, що це Батьківщина
Школу відкрила для нас.
М. Сингаївський
Знову заходимо в клас.
Знаєм, що це Батьківщина
Школу відкрила для нас.
М. Сингаївський
ВЕРЕСЕНЬ
Ходять хмари в небі синім,
Місяць Вересень прийшов,
Сповнивсь вереском пташиним
Тихий затишок дібров.
Позлітавшися у зграї,
Різне птаство молоде
В крилах сили набирає
І відльоту в вирій жде.
Бо пташки дзвінкоголосі
Знають — літа вже нема.
Хоч і тепло ще, та осінь
Вже підходить крадькома.
І набравшись сил за літо,
Галасливі, як пташки,
Знов ідуть до школи діти
І сідають за книжки.
Н. Забіла
Комментариев нет:
Отправить комментарий