Словничок термінів

   Атом — найдрібніша електронейтральна частинка речовини, яка складається із позитивно          зарядженого ядра й негативно заря­джених електронів, що рухаються навколо нього.

Атомна одиниця маси (скорочено — а. о. м.) — одиниця вимірю­вання маси найдрібніших частинок речовини, яка становить —

маси атома Карбону.

Бінарна сполука — речовина, утворена двома елементами. Валентність — здатність атома сполучатися з певною кількіс­тю таких самих або інших атомів.

Відносна атомна маса елемента — відношення маси атома

елемента до атомної одиниці маси (— маси атома Карбону).

12

Відносна молекулярна маса — відношення маси молекули до

атомної одиниці маси

Відносна формульна маса — відносна маса формульної одиниці речовини.

Властивості речовини — ознаки, за якими речовина відріз­няється від іншої або подібна до неї.

Горіння — хімічна реакція, під час якої виділяється теплота і з'являється полум'я.

Графічна формула — формула, в якій за допомогою рисок пока­зано порядок сполучення атомів у молекулі. Група — стовпчик у періодичній системі. Електрон — негативно заряджена частинка, складова атома. Іржавіння — хімічна реакція заліза з киснем і водою. Ион — заряджена частинка, утворена внаслідок втрати атомом або приєднання до нього одного чи кількох електронів.

Каталізатор — речовина, яка прискорює хімічну реакцію.

Компонент — речовина, складова суміші.

Кристал — природне фізичне тіло, що має плоскі грані (поверхні) та прямі ребра (стики граней).

Кругообіг елемента — сукупність процесів у природі, під час яких атоми або йони елемента в результаті хімічних реакцій пере­ходять від одних речовин до інших.

Масова частка елемента у сполуці — відношення маси еле­мента до відповідної маси сполуки.

Матеріал — речовина, яку використовують для виготовлення різних предметів, обладнання, будівельних конструкцій, худож­ніх виробів тощо.

Молекула — електронейтральна частинка, яка складається із двох або більшої кількості сполучених атомів.

Неоднорідна суміш — суміш, у якій речовини можна виявити спостереженням.

Однорідна суміш — суміш, у якій речовини не можна виявити спостереженням.

Окиснення — хімічна реакція речовини з киснем.

Оксид — сполука, утворена двома елементами, одним із яких є Оксиген.

Органічні речовини — сполуки Карбону (за деякими винятками).

Перегонка, або дистиляція, — метод розділення рідких сумі­шей за допомогою нагрівання до температур кипіння речовин у спеціальному приладі.

Період — рядок у періодичній системі.

Періодична система хімічних елементів — таблиця, в якій елементи розміщені за зростанням заряду ядер атомів.

Порядковий номер хімічного елемента — номер клітинки періодичної системи, де розміщений елемент.

Проста речовина — речовина, утворена одним хімічним еле­ментом.

Реагент — речовина, яка вступає в хімічну реакцію.

Реакція розкладу — реакція, в результаті якої з однієї речови­ни утворюється кілька інших речовин.

Реакція сполучення — реакція, в результаті якої з кількох речовин утворюється одна речовина.

Речовина — те, з чого складається фізичне тіло (предмет).

Складна речовина, або хімічна сполука, — речовина, утворена кількома хімічними елементами.

Схема хімічної реакції — запис реакції за допомогою хімічних формул реагентів і продуктів.

Фізичне явище — явище, під час якого речовина не перетворю­ється на іншу.

Фізичні властивості речовини — властивості, які можна визна­чити спостереженням або вимірюванням, без перетворення речо­вини на іншу.

Формульна одиниця — найменший повторюваний фрагмент будови речовини, її найдрібніша «цеглинка».

Фотосинтез — процес перетворення вуглекислого газу і води в листях рослин на органічні речовини і кисень під дією сонячного світла.

Хімічна формула — пбзначення атома, молекули, йона або речовини за допомогою символів хімічних елементів та індексів.

Хімічне рівняння — запис хімічної реакції за допомогою фор­мул реагентів і продуктів, який відповідає закону збереження маси речовин.

Хімічне явище, або хімічна реакція, — явище, під час якого речовина (кілька речовин) перетворюється на іншу (інші).

Хімічний елемент — вид атомів із певним зарядом ядра.

Хімічні властивості речовини — властивості, які виявляються в її здатності вступати в певні реакції.

Хімія — наука про речовини та їх перетворення.

Ядро атома — позитивно заряджена складова атома, розміще­на в його центрі.